МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ТА ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДУХОВНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ, СОЦІАЛЬНО-БЛАГОДІЙНОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ ВОЛИНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У науковому дослідженні окреслено необхідність детального аналізу методологічного апарату проблеми дослідження духовно-просвітницької, соціально-благодійної та громадської діяльності православних братств Волині (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). Проаналізовано науково-теоретичні засади досліджуваної проблеми. Виокремлено характеристики провідних теоретичних підходів цілісного й системного аналізу історико-педагогічних явищ і процесів, залучених до методології дослідження духовно-просвітницької, соціально-громадської та благодійної діяльності православних братств Волині, а саме: історико-генетичний, історико-системний та історико-порівняльний підходи. Запропоновано класифікацію соціально-благодійних установ духовно-просвітницького, меценатського характеру на основі їх походження та підпорядкування. Представлено характеристику повідних видів духовно-просвітницької, соціально-громадської діяльності благодійних організацій Волині досліджуваного періоду: організаторська, духовно-просвітницька, професійно-педагогічна, опікунська, благодійна, видавнича, дослідницька. Виявлено основні форми й методи духовно-просвітницької, соціально-громадської діяльності благодійних організацій Волині (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.).

Духовне відродження держави, розпочате ще на початку 90-х років XX століття, відбувається на складному соціальному ґрунті, що проявляється у кризі моралі, яка пронизує усі сфери нашого життя. Тому на сучасному етапі розвитку освіти й науки з огляду на нагальні потреби гуманізації українського суспільства необхідним є повернення до відродження християнських моральних цінностей.

Релігія, будучи органічною складовою духовного життя суспільства, відігравала важливу роль у процесі українського державного й культурного будівництва, допомагала українцям упродовж багатьох століть берегти національну ідентичність. Духовно-просвітницька та соціально-громадська й благодійна діяльність духовенства та представників православної громадськості щодо поширення освіти, культури, духовності, що ґрунтувалися на місцевих традиціях, сприяла збереженню національної самобутності народу.

Духовно-просвітницька, соціально-благодійната громадська діяльність православних братств, зміцнена зростанням рівня духовних та світських освітніх закладів, благодійних установ набула як релігійного статусу, так і соціально-громадського значення. Через зміст освіти в досліджуваний період реалізовувалася успадкована волинським регіоном полікультурність, поліфонізм виховних імперативів, інтеграція національних, загальноосвітніх, морально-духовних показників.