КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОСВІТНЬОГО ТУРИЗМУ ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗВЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та розроблено концептуальну модель освітнього туризму як цілісної організаційної форми освітнього процесу в системі загальної середньої та позашкільної освіти. Визначено методологічні засади освітнього туризму, зокрема компетентнісний, діяльнісний, системний та дитиноцентричний підходи, що забезпечують його інтеграцію в освітній процес.

Розкрито основні принципи реалізації освітнього туризму, серед яких науковість, практична спрямованість, культуровідповідність, єдність навчання і виховання та забезпечення безпеки учасників. Обґрунтовано сутнісні ознаки освітнього туризму, зокрема його інтегрованість в освітній процес, діяльнісний характер, середовищну зумовленість і просторово-рухову організацію. Визначено основні форми освітнього туризму (екскурсії, подорожі, туристські походи) та їх класифікаційні характеристики.

У статті окреслено цільовий і змістовий компоненти моделі, визначено систему завдань освітнього туризму (пізнавальні, практичні, ціннісно-виховні, соціально-комунікативні та розвивальні) та механізми їх реалізації. Особливу увагу приділено умовам ефективності освітнього туризму, які охоплюють готовність суб’єктів освітнього процесу та освітнього середовища. Результативний компонент моделі представлено через систему компетентностей, що формуються у процесі освітньо-туристської діяльності. Доведено, що освітній туризм забезпечує комплексний вплив на розвиток особистості здобувачів освіти та сприяє поєднанню навчального, виховного і соціалізуючого потенціалу освітнього процесу.