ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ЗЗСО НА УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

В умовах війни та повоєнного відновлення в Україні зростає роль концепції сталого розвитку як вирішального фактору  формування екологічної компетентності здобувачів освіти здатних діяти усвідомлено задля збереження природного середовища та раціонального використання ресурсів. У статті відзначено вирішальну роль освіти у цьому процесі. Одним із ключових і пріоритетних напрямів розвитку системи загальної середньої освіти України обрано компетентнісний підхід котрий, своєю чергою, виступає методологічною основою сучасного освітнього процесу. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності, структури та методологічних засад розвитку екологічної компетентності, а також визначення соціальних й педагогічних чинників її формування у здобувачів освіти в умовах сучасних викликів сталого розвитку. Визначено пріоритетну роль екологічної компетентності в якості інтегральної характеристики особистості. Основними структурними компонентами традиційно виділено взаємопов’язані між собою когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти. Визначено загально-дидактичні (науковість, системність та послідовність, інтегративність, доступність й практична спрямованість) та спеціальні (еколого-педагогічні: сталий розвиток, міждисциплінарність, природо-відповідність, екологічна доцільність, випереджувальної освіти та регіональність ) принципи розвитку сталого екологічного світогляду. Доведено, що формування екологічної компетентності є складним, багатоступеневим і тривалим процесом, який потребує цілісного підходу до навчання, виховання та особистісного розвитку здобувачів освіти і визначається впливом широкого спектру як соціальних, так і педагогічних чинників.