МИСТЕЦТВО ТА ТВОРЧІСТЬ ЯК МЕТОД РЕАБІЛІТАЦІЇЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз творчої діяльності як ефективного методу реабілітації людей з інвалідністю в умовах сучасного суспільства. Розглянуто індивідуальну та соціальну моделі інтеграції й інклюзії, визначено їхні концептуальні особливості, обмеження та потенціал у сфері соціально-реабілітаційної роботи. Проаналізовано наукові підходи до розуміння ролі мистецтва та арт-терапії в процесах соціальної інклюзії, психоемоційної стабілізації, формування самовираження, самопізнання та підвищення якості життя людей з інвалідністю.

Особливу увагу приділено практичному аспекту дослідження, а саме досвіду реалізації Міжнародного художнього симпозіуму-пленеру осіб з інвалідністю «Мистецтво без обмежень» у місті Умань, який поєднує творчі мистецькі практики з інклюзивним туризмом. Описано основні цілі, завдання та напрями діяльності проєкту, а також його соціальний, реабілітаційний та психотерапевтичний ефект. Представлено результати анкетування учасників, що засвідчують позитивний вплив творчої діяльності на емоційний стан, самооцінку, мотивацію до самореалізації та соціальну активність людей з інвалідністю.

Зроблено висновок про доцільність інтеграції творчих реабілітаційних практик та інклюзивного туризму до системи соціальних послуг як інноваційного та ефективного інструменту комплексної реабілітації людей з інвалідністю.